Передісторія

          Транспорт існував іще до винайдення колеса: вантажі переправлялися річками, іншими водними шляхами. Після того людство ще кілька тисячоліть проїздило на різноманітних колісницях, возах, в екіпажах, каретах… І лише за останню сотню років вулиці й дороги, здається, безповоротно заполонив автомобіль у всіляких його різновидах.

          Чи були в ті давні часи якісь правила безпечного руху? Безперечно, були. І ґрунтувалися вони на так званому звичаєвому праві: візники, судноплавці усно передавали з покоління в покоління свої правила поведінки на суходільних дорогах, водних шляхах. Про те, які то були правила, ми вже навряд чи де-небудь прочитаємо. Про своєрідний етикет судноплавців на Дніпрі міг розповісти хіба що останній живий лоцман, який проводив судна через пороги, коли вони ще не були затоплені водами каскаду гідроелектростанцій.

          На ті часи звичаєвого права було цілком досить, щоб уникнути зіткнень та інших неприємностей під час руху: транспортні засоби були не такі швидкі, як тепер, та й було їх набагато менше.

          Відтоді рух поодиноких повільних транспортних засобів розвинувся у бурхливі транспортні потоки. Можна тільки уявити собі, що було б, якби й сучасні водії у своїх узаєминах керувалися тільки звичаями, традиціями, усними домовленостями між собою. Які б то були купи металу на дорогах, не кажучи вже про згублене здоров’я та втрачені життя! Та й самий рух без писаних правил не був би настільки швидкий, як хотілось би його учасникам, - бо вони більше заважали б одне одному та розбиралися між собою, ніж їздили.

          Так виникла неминуча потреба в керуванні транспортними потоками. І тепер ми можемо нарікати лише на якісь недосконалості в організації та регулюванні руху транспортних засобів, на певні складності у формулюваннях Правил дорожнього руху - не більше. Адже серйозно вимагати “спрощення життя” - скасування “всіх цих умовностей” - може хіба що божевільний.

          Щоправда, правила теж змінюються. Але, на жаль, - тільки в бік ускладнення. А хто може стверджувати, що наше життя спрощується? Отож і правила, що його регламентують, простішими не стають. Зате про що можна подбати - так це про психологію сприймання: щоб складні умови життя не відлякували, щоб у них можна було легко, спокійно й безпомилково орієнтуватися.

          І все-таки цікаво та корисно інколи проглянути давні Правила дорожнього руху, коли й дорожніх знаків було удвічі - втричі менше, ніж тепер, і багато що в тодішньому житті видається простішим. Ностальгія за минувшиною, звісно, не може бути керівництвом до дії в бурхливому сьогоденні. Але погляд у минуле може допомогти зрозуміти - звідки і як ми прийшли до нинішніх часів, чого можемо очікувати від майбутнього.

          Тож погляньмо на історію служби, яка в різних країнах зветься по-різному. І в нас вона за роки свого існування називалася неоднаково, але покликана була до одного: гарантувати безпечний рух на вулицях та дорогах. У незалежній Україні служба ця називається Державною автомобільною інспекцією.