Інформатизація в органи внутрішніх справ прийшла понад ЗО років тому. У 1971 році в МВС України було створено інформаційну службу та встановлено одну з кращих на той час вітчизняних електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) - “Мінськ-32″. Введення в дію ЕОМ вимагало і її ефективного використання. Першим напрямком, де знайшла застосування ЕОМ, була автоматизація статистичної звітності про стан злочинності та результати боротьби з нею. До необхідності використання ЕОМ у розкритті злочинів прийшли в інформаційній службі під тиском обставин у 1973 році, коли була створена автоматизована інформаційно-пошукова система (А1ПС) оперативно-розшу-кового призначення “Профілактика-Розшук”. У цей час у ряді великих обласних центрів уже були встановлені ЕОМ “Мінськ-32″ і більш-менш налагоджено опрацювання кримінальної статистичної звітності, і тому була можливість перейти до складнішої системи, якою була АІПС “Профілактика-Розшук”.
          У 1974 році в МВС України було створено науково-дослідний підрозділ, який займався проблемами автоматизації управлінської діяльності органів внутрішніх справ, опера-тивно-розшукової роботи та діяльності Держ-автоінспекції. Першим завданням щодо автоматизації ДАІ були опрацювання та видача статистичної інформації про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) на рівні республіки (АІПС ДТП). Для цього була розроблена формалізована до машинної обробки картка обліку інформації про ДТП. Заповнені працівниками ДАІ картки збиралися в управліннях ДАІ областей, де інформація з них переносилася на перфоровану стрічку. Щоквартально стрічка поштою надсилалася до МВС України, де вона вводилася в ЕОМ, і таким чином формувався масив даних. Інформація опрацьовувалася на ЕОМ і у вигляді статистичних звітів та аналітичних довідок надава1 лася керівництву УДАІ МВС та керівництву МВС України. Ця ж інформація опрацьовувалася і в областях, де були для цього технічні можливості. Це набагато скоротило час складання звітів, а особливо різних статистичних чи аналітичних довідок, або отримання окремих даних за запитами керівництва УДАІ та міністерства.
          Після появи нового покоління вітчизняних ЕОМ серії ЄС з більшою оперативною та зовнішньою пам’яттю (не тільки на магнітних стрічках, а й на магнітних дисках), з більшою швидкістю опрацювання інформації з’явилася можливість нагромадження та опрацювання великих масивів даних. У великих областях почалося створення автоматизованих систем обліку зареєстрованих транспортних засобів (АІПС “Автомобіль”). Інформація з облікових карток у МРЕВ переносилася на перфострічку, з якої вона вводилася до ЕОМ, де формувався масив даних. З інформації, що надходила з областей, формувався централізований масив зареєстрованого автомототранс-порту в МВС України. Це була дуже трудомістка робота, та й велася вона тільки в 10 областях України, які були оснащені відповідною електронно-обчислювальною технікою. Автоматизація реєстраційної діяльності ДАІ ускладнювалась неможливістю забезпечити оперативне введення в базу даних ЕОМ реєстраційних даних про транспортні засоби та їх актуалізацію. Поки інформація доходила з реєстраційних підрозділів до обчислювального центру УМВС і зворотно, вона ставала “старою”. Іншою причиною був і обсяг картотек зареєстрованих транспортних засобів та їхніх власників, який і на той час був нійбільшим в органах внутрішніх справ. І тільки з появою персональних комп’ютерів з’явилася можливість встановити їх у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах (РЕП) ДАІ та автоматизувати діяльність цих підрозділів. На той час це були окремі системи, ніяк не зв’язані між собою.
           Значно прискорило цю роботу і створення Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху (НДЦ БДР) МВС України. Почалася розробка типового програмного забезпечення та створення АІПС для УДАІ областей та УДАІ МВС України.
          І вже починаючи з 1992 року в Державній автомобільній інспекції МВС України силами НДЦ БДР розгорнуто цілеспрямовану роботу щодо створення єдиної автоматизованої інформаційно-пошукової системи для забезпечення її службово-оперативної діяльності ДАІ. Підґрунтям для цієї роботи став наказ МВС України “Про створення єдиної автоматизованої інформаційно-пошукової системи Державтоінспекції (АІПС ДАІ)”, який був етапним у комп’ютеризації підрозділів ДАІ. До цього часу вже були розроблені з використанням різноманітного програмного забезпечення та функціонували на різних технічних платформах як в областях, так і в центральному апараті МВС України окремі автоматизовані системи обліку транспортних засобів, опрацювання даних про дорожньо-транспортні пригоди та порушення Правил дорожнього руху тощо.
          У наказі були визначені основні напрями роботи щодо створення АІПС ДАІ та склад підсистем, що до неї входили. Це такі основні автоматизовані інформаційно-пошукові підсистеми:
- “Автомобіль” - автоматизований облік та опрацювання інформації про зареєстровані транспортні засоби;
- “Угон” - автоматизований облік та опрацювання інформації про викрадені транспортні засоби;
- “Номерний знак” - автоматизований облік та опрацювання даних про викрадені та втрачені державні номерні знаки;
- “Документ” - автоматизований облік та опрацювання даних про викрадені та втрачені реєстраційні та водійські документи;
- “Пересувний об’єкт” - видача відомостей у реальному часі про транспортні засоби та їхніх власників на пересувний об’єкт із центрального сервера баз даних;
- “Водій” - автоматизований облік та опрацювання інформації про видані водійські документи;
- “Екзаменаційний клас” - автоматизований облік та опрацювання інформації про підготовку водійських кадрів та перевірка у них знань з Правил дорожнього руху;
- “ДТП” - автоматизований облік, опрацювання та видавання статистичної інформації про скоєні дорожньо-транспортні пригоди;
- “Порушення ПДР” (”Адмінпрактика”) - автоматизований облік та опрацювання інформації про порушення Правил дорожнього руху водіями, заходи адміністративного впливу на них;
- “Дорога” - автоматизований облік інформації про стан доріг та їх обладнання;
- “Чергова частина” - автоматизований облік та опрацювання оперативної інфор мації, що надходить до чергових частин ДАІ.
           Майже всі ці АІПС потім стали основою інтегрованого національного банку даних (ІНБД) про транспортні засоби. А дещо пізніше, за наявності передових засобів обчислювальної техніки та зв’язку, сучасного програмного забезпечення, стало можливим створення автоматизованої інформаційної системи “Інтегрований національний банк даних про транспортні засоби” - основної складової частини АІПС ДАІ.
          Наприкінці 80-х, - на початку 90-х років в органах внутрішніх справ з’явилися перші персональні комп’ютери (ПК) - “Електроніка”, “Іскра” та ІВМ РС. Раніше, ніж в інших підрозділах УМВС в областях, у підрозділах ДАІ почалося впровадження ПК, і в першу чергу - в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах (РЕП) ДАІ. На першому етапі впровадження комп’ютерів ішлося про автоматизований облік зареєстрованих транспортних засобів у РЕП ДАІ. Для цього в НДЦ БДР було розроблено АІПС “Автомобіль”, програмне забезпечення якої створено з використанням поширеної на той час системи управління базами даних (СУБД) РАКАйОХ. Ця система була впрваджена у 1993 році в 22 областях. В інших областях АІПС “Автомобіль” була розроблена самостійно або зі сторонньою допомогою. Ця система давала змогу проводити реєстрацію особистого автомототранс-порту і транспортних засобів організацій, установ, підприємств та проводити пошук інформації за запитами. Шукати інформацію можна було “за державним номером”, “за серією та номером свідоцтва про реєстрацію ТЗ” з наступним коригуванням інформації у базі даних. Крім того, можна було виконувати складні запити за всіма реквізитами картки або частиною реквізитів. Під час реєстрації транспортного засобу друкувалися такі документи: заява на реєстрацію ТЗ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, картка обліку ТЗ, запит на зняття з обліку тощо. АІПС забезпечувала друкування журналу реєстрації ТЗ - за датою, номером справи, регіоном, типом ТЗ, технічніою операцією, що значно спростило реєстраційну роботу. Пізніше одну за одною було розроблено та впроваджено АІПС “Угон”, “Номерний знак”, “Довідка-рахунок”, “Арешт”, “Склад” тощо. Із впровадженням цих систем з’явилася можливість при реєстрації ТЗ перевіряти його за їхніми базами даних.
           У цей же час триває оновлення ПК, зростають їхні потужності. З’являється можливість створення локальної мережі в РЕП, що дає змогу об’єднати ПК в мережу, тримати інформацію (базу даних) на одному потужному комп’ютері (сервері), а інші комп’ютери використовувати як робочі місця паспортиста, інспектора, оператора тощо. На цьому ж сервері також знаходиться довідкова та кримінальна інформація (довідники-кла-сифікатори, бази даних викраденого в Україні, в країнах СНД та інших країнах світу автомототранспорту, викрадених та загублених документів, номерних знаків, довідок-рахунків, митних документів тощо). Кримінальні бази даних у РЕП використовуються для запобігання реєстрації викрадених ТЗ чи їх реєстрації за викраденими документами. Електронною поштою з РЕП ДАІ інформація про зареєстровані ТЗ надсилається до ОРЕВ УДАІ областей, де ведеться обласний банк даних зареєстрованих ТЗ.
Починаючи з 1995 року фахівці НДЦ БДР МВС України створили автоматизовані системи обліку викрадених та угнаних транспортних засобів в Україні (АІПС “Угон”), викрадених та втрачених державних номерних знаків (АІПС “Номерний знак”), документів на транспортні засоби та документів водія (АІПС “Документ”), автоматизованого обліку інформації про видані торговельним організаціям бланки довідок-рахунків (АІПС “Довідка-рахунок”), автоматизованого обліку спецпродукції (номерні знаки, бланки посвідчень водія і свідоцтв реєстрації транспортного засобу тощо) (АІПС “Склад”); автоматизованого обліку транспортних засобів, на технологічні операції з якими накладено арешт (АІПС “Арешт”); а в 1998 році впроваджено автоматизовану систему обліку викрадених та угнаних у країнах СНД та далекого зарубіжжя транспортних засобів (АІПС “Угон - СНД - Інтерпол”). Ці АІПС функціонують як на рівні ГУДА1 МВС України, так і на обласному рівні та рівні РЕП.
          Одночасно з упровадженням АІПС “Автомобіль” велося розроблення та впровадження АІПС “Водій” та “Екзаменаційний клас”, у РЕП створювалися комп’ютерні класи для вивчення Правил дорожнього руху (ПДР) та оцінки знань з ПДР. На теперішній час комп’ютерні системи для приймання іспитів на право керування транспортни ми засобами та обліку осіб, які отримали водійські посвідчення, вже впроваджені майже у 100 підрозділах. Повністю автоматизовані екзаменаційні відділення РЕП тільки в УДАІ м. Києва та Полтавської області.
          У цей же час велося впровадження АІПС “ДТП” та “Адмінпрактика” в областях. Інформація опрацьовується на рівні УДАІ області, видаються статистичні звіти та надсилаються до ГУДАІ МВС України.
З метою комплексного опрацювання інформації, раціонального використання технічних ресурсів розроблено Регіональну інтегровану інформаційну систему (РИС) ДАІ. Система охоплює діяльність підрозділів ДАІ районного та обласного рівнів і складається із завдань: “Автомобіль”, “Угон”, “Арешт”, “Техогляд” та “Технагляд”, “Номерний знак”, “Документ”, “Довідка-рахунок”, “Водій” та “Екзаменаційний клас”, “Склад”, “Адмінпрактика”, “ДТП”. Система пройшла перевірку в ряді областей і нині впроваджується повсюди.
Технічні та організаційні принципи, покладені в основу РИС ДАІ, відповідають вимогам побудови інформаційно-обчислювальної мережі Державтоінспекції, яка створена в МВС України. Корпоративні принципи побудови її якісно змінюють умови керування підлеглими підрозділами з боку працівників ГУДАІ МВС України завдяки входженню в базу даних УДАІ області та оперативному отриманню інформації про результати їхньої діяльності та можливості швидкого надання регіонам необхідної інформації.
           У 1996 році в НДЦ БДР МВС України було розроблено та впроваджено автоматизовану інформаційну систему “Національний банк даних “Автомобіль” на одній із потужних на той час ЕОМ 5ип 8рагс 200. База даних системи містила інформацію про всі зареєстровані на той час в Україні транспортні засоби та їх історію. На той час вона становила близько 12 млн. записів. Така кількість записів у повному обсязі даних реєстраційного документа не могла бути розміщена навіть на такому комп’ютері, як 8ип Зрагс 200. Тому в базу даних з областей надходила скорочена інформація - основні дані про транспортний засіб та його власника.
          Паралельно з АІС “Національний банк даних - “Автомобіль” в НДЦ БДР МВС України функціонували програмно пов’язані кримінальні бази даних “Угон”, “Угон - СНД - Інтерпол”, “Номерний знак”, “Документ” тощо.
            Кримінальні бази формуються таким чином. При викраденні автомобіля, номерного знака, реєстраційних чи водійських документів та зверненні потерпілого з цього приводу до чергової частини райвідділу міліції, відомості про викрадення каналами електронної пошти негайно передаються до чергової частини УДАІ області та чергової частини ГУДАІ МВС України, де вони вводяться до відповідних АШС, а вже звідти розповсюджуються в регіони не пізніше ніж через ЗО хвилин з моменту надходження цієї інформації до чергової частини ДАІ області і звідти до МРЕВ. У разі виявлення викраденого транспортного засобу він знімається з обліку в обласній базі даних, і відкоригована інформація каналами електронної пошти передається до банку даних ДАІ України, а вже звідти тиражується по обласних кримінальних базах даних.
Для поповнення кримінальної бази даними про викрадені в країнах СНД та Західної Європи транспортні засоби інформація отримується з-за кордону згідно з міжнародними угодами.
         Декілька років тому, за наявності передових засобів обчислювальної техніки та зв’язку, сучасного програмного забезпечення, стало можливим створення автоматизованої інформаційної системи “Інтегрований національний банк даних (ІНБД) про транспортні засоби”. В АІС “ІНБД про транспортні засоби” об’єднано ряд функціонально пов’язаних між собою автоматизованих інформаційно-пошукових підсистем (АЇС “Національний банк даних “Автомобіль”, “Угон”, “Угон-СНД”, “Документ”, “Номерний знак”, “Пересувний об’єкт”), що реалізовують замкнений цикл діяльності підрозділів ДАТ в такій послідовності: збирання, нагромадження, систематизація, аналіз інформації за кримінальними базами даних, обробка запитів і видача інформації про зареєстровані транспортні засоби та їхніх власників, про викрадені в Україні, країнах СНД та інших країнах світу транспортні засоби, викрадені і втрачені номерні знаки, реєстраційні документи та посвідчення водія, опрацювання та видача статистичної інформації у вигляді звіту чи окремих числових даних.
          На теперішній час в ІНБД нагромаджено інформацію про зареєстрований в Україні автомототранспорт , викрадені в Україні транспортні засоби, реєстраційні та водійські документи, викрадені за межами України транспортні засоби, викрадені та втрачені реєстраційні і водійські документи.
         І вся ця інформація в першу чергу використовується в боротьбі зі злочинністю. Для цього до інтегрованого національного банку даних мають безпосередній доступ усі підрозділи Державтоінспекції, оперативні підрозділи органів внутрішніх справ (карного розшуку, кримінального пошуку, оперативної інформації тощо), Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, СБУ тощо.
          Ці підрозділи мають можливість отримувати інформацію про транспортні засоби за запитами, що містять дані про державний номерний знак, марку, колір, номерні агрегати транспортного засобу. Дані за таким запитом вони отримують на свій комп’ютер за лічені секунди. Але часто буває, що відома тільки частина номерного знака транспортного засобу, що зник з місця пригоди. В такому випадку на допомогу приходять фахівці Центру і в лічені хвилини надають необхідну інформацію. Крім того, з різних державних та недержавних установ, із-за кордону надходять запити про надання довідкової та статистичної інформації. За поточний рік опрацьовано сотні таких запитів.
          Отримати інформацію з ІНБД спочатку можна було безпосередньо з комп’ютера системи або підключеного через виділені, комутовані лінії зв’язку. Для отримання за запитами інформації з АІС “ІНБД про транспортні засоби” на патрульний автомобіль чи стаціонарний пост ДАІ радіомодемними каналами зв’язку було розроблено АС “Пересувний об’єкт”. Патрульний автомобіль ДАІ чи стаціонарний пост ДАІ оснащувався радіостанцією, радіомодемом і переносним комп’ютером, що давало можливість протягом ЗО-40 сек. отримати необхідну інформацію про транспортний засіб, його власника тощо. Система пройшла експериментальну перевірку в УДАІ м. Києва. Але досить дороге обладнання системи та необхідність встановлення спеціальних антен і ретрансляторів для повного радюпокриття регіонів, що теж потребує значних затрат, при відсутності фінансування УДАІ областей не дали змоги впровадити АС “Пересувний об’єкт”. Тому довелося шукати інших шляхів розв’язання проблеми. У зв’язку з цим було успішно розроблено та впроваджено в підрозділах ДАІ автоматизовану систему віддаленого доступу до бази даних транспортних засобів каналами мобільного зв’язку. Як віддалені термінали використовуються стільникові (мобільні) телефони з розширеною клавіатурою для набору запиту (держномерного знака, номерів кузова, двигуна, шасі, прізвища власника тощо) та отримання на екран мобільного термінала даних про транспортний засіб (підтвердження реєстраційних даних, результатів перевірки за масивами даних про викрадені ТЗ). Ця система дає змогу мобільному екіпажу чи посту ДАІ протягом 20-30 сек. (при нормальній роботі оператора “КуіvStаг”) отримувати на дисплей мобільного телефону інформацію про реквізити транспортного засобу та його власника, зробити перевірку за кримінальними масивами практично в будь-якій точці України, де підтримується мобільний зв’язок операторів ІЛМС, “КуіvStаг” тощо.
         Передача інформації (запиту/відповіді) здійснюється за допомогою SМS коротких повідомлень, переданих (прийнятих) за допомогою GSМ-модема.
         Впроваджувана АІС “Пересувний об’єкт-2″ є гнучкою і легко модернізується для роботи з іншими базами даних завдяки зміні алгоритму обробки запиту та використанню відповідної апаратури. Проведено її випробовування у спецпідрозділі УДАІ МВС України “Кобра”, внаслідок якого були отримані позитивні відгуки та практичні результати, що свідчать про високу ефективність застосування підсистеми.
         Робота науковців Державтоінспекції у співдружності з ученими Національної академії внутрішніх справ України та співробітниками Національного центрального бюро Інтерполу в Україні завершилася створенням нової пошукової системи “Інтегрований національний банк даних про транспортні засоби”, використання якої є новим кроком у протидії злочинності, пов’язаній з використанням транспортних засобів. Це дало підставу висунути авторський колектив на присудження Державної премії. Указом Президента України авторському колективу присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки 2000 року.
          У складі авторського колективу 10 осіб. Це колишні керівники Державтоінспекції МВС України Дагаєв Юрій Олександрович та Подоляка Анатолій Миколайович, ректор Національної академії внутрішніх справ України, кандидат юридичних наук, професор Кон-дратьєв Ярослав Юрійович, що очолювали роботи, а також начальник Національного центрального бюро Інтерполу в Україні Радецький Віктор Семенович заступник начальника УДАІ МВС України Левченко Сергій Миколайович, колишній начальник НДЦ БДР МВС України Матковський Володимир Володимирович, заступник начальника НДЦ БДР МВС України з наукової роботи Дерех Зіновій Дмитрович, вчений секретар НДЦ БДР МВС України кандидат технічних наук, старший науковий співробітник ВАК України Проко-пенко Юрій Миколайович, начальник відділу НДЦ БДР МВС України, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник ВАК України Христич Микола Йосипович і провідний науковий співробітник НДЦ БДР МВС України Селівон Григорій Федосович.
          Ця робота здобула визнання та високу оцінку ряду наукових організацій, міністерств і відомств в Україні - таких, як Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова, Національний технічний університет (КПІ), Хмельницький технічний університет Поділля, Національний науково-дослідний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, Державна адміністрація автомобільного транспорту, Служба безпеки України, Управління державної охорони, Державний комітет у справах охорони Державного кордону, НЦБ Інтерполу тощо.
          Робота АІС “Інтегрований національний банк про транспортні засоби” розглядалася в Інституті проблем управління імені В. Трапезникова (м. Москва) та Санкт-Петербурзь-кому інституті інформатики і автоматизації Російської академії наук де була визнана такою, що має світовий рівень характеристик, теоретична розробка якої має позитивні наукові досягнення та велику практичну цінність для багатьох країн світу, і була прирівняна до кращих світових розробок в галузі глобальних інформаційних систем.
          Крім АІС “ІНБД про транспортні засоби”, фахівцями НДЦ БДР та ГУДАІ МВС України чи за їхньою участю розроблено низку автоматизованих систем. Це, наприклад, АІС “Спецвантаж” - облік маршрутів перевезення небезпечних, великовагових та великогабаритних вантажів, стеження за їх перевезенням з використанням супутникової системи визначення координат, автоматизована система визначення маршрутів проїзду спец-транспорту з використанням електронної карти. При цьому на екрані комп’ютера розробляється маршрут руху, який потім роздруковується на плотері (спеціальному друкувальному пристрої) повністю або окремі його ділянки різного розміру. Так, система успішно використовувалася при складанні маршруту руху папського кортежу в Києві та забезпеченні безпеки дорожнього руху. Розроблено автоматизовану систему відображення на електронній карті України чи окремого регіону оперативної обстановки щодо аварійності на автошляхах, порушень Правил дорожнього руху, участі підрозділів ДАІ у боротьбі зі злочинністю.